Мікроавтобус,  автобус  особливо малого класу -  автотранспортний засіб  довжиною до 5 метрів, призначений для перевезення пасажирів і має не більше 8-10 пасажиромісць, не рахуючи місця водія. У просторіччі до поняття «мікроавтобус» іноді включають не тільки автобуси особливо малого класу, але також  автобуси малого класу   та  мінівени . Від перших мікроавтобуси відрізняються довжиною (менше ніж 5 м), від других — кількістю пасажирів (не більше 10).

Першим концепт-каром мікроавтобуса вважається  Alfa 40-60 HP , випущений в  1914 році . Першим серійним мікроавтобусом став  Stout Scarab , виробництво якого почалося в  1935 році , хоча ці моделі за сучасною класифікацією слід було б віднести за кількістю пасажирів до  мінівенів , а не до автобусів. Масове виробництво мікроавтобусів розпочалося у 1950-х роках. У  Радянському Союзі  найбільш масовим та впізнаваним мікроавтобусом став  РАФ-2203  Ризької автобусної фабрики [2]. Розвиток комерційних автобусних ліній у Росії призвело до різкого збільшення попиту недорогі мікроавтобуси, наймасовішим у тому числі став мікроавтобус « ГАЗель » , який якийсь час став навіть синонімом терміна « маршрутне таксі ».

З точки зору конструкції, мікроавтобуси можуть бути уніфіковані з базовим легковим автомобілем або базуватися на шасі  вантажівок  малого класу.

Мікроавтобуси, як транспортний засіб із відносно невеликою вартістю, стали популярним засобом комерційних перевезень, в основному у формі « маршрутних таксі ». Після  розпаду Радянського Союзу  і деградації системи  громадського транспорту  в багатьох країнах колишнього  СРСР  мікроавтобуси стали домінувати в структурі пасажирських перевезень, нерідко перевозячи 80% пасажиропотоку і більше.